Китайські кредитори організували три чверті всього 120 мільярдів доларів глобального фінансування вугільних проектів минулого року, показало нове дослідження BloombergNEF у середу.
Китайські банки забезпечили величезні 76%, або 93 мільярди доларів, організованого фінансування вугільних проектів минулого року, за ними йдуть банки США, які були на другому місці з фінансуванням вугільних проектів на суму 10 мільярдів доларів, йдеться у звіті BNEF.
За словами дослідників BNEF, частка фінансування вугілля все ще є занадто високою та жодним чином не узгоджується зі шляхом обмеження глобального потепління до 1,5 градусів за Цельсієм. Фінансування вугілля становило близько 13% від усього фінансування викопного палива, тоді як ця частка має знизитися лише до 1% до 2040-х років, щоб отримати шанс досягти мети Паризької угоди щодо обмеження глобального потепління, йдеться у звіті BNEF.
Відповідно до висновків, усі 10 найбільших банків, які організували фінансування вугілля минулого року, були в Китаї, очолюваними Industrial and Commercial Bank of China Limited.
Китай продовжує покладатися на вугілля та розширювати свої потужності з виробництва вугілля, незважаючи на те, що він також є світовим лідером у нарощуванні потужностей відновлюваної енергетики та інвестиціях у зелені технології.
Її банки продовжують фінансувати вугілля, тоді як багато банків, особливо в Європі, вже відмовилися від фінансування вугілля та або обмежують, або припиняють фінансування нафтогазових проектів.
Але світовий попит на вугілля цього року зросте на 1,4% і вперше перевищить рекордно високий рівень у 8,5 мільярдів тонн, повідомило минулого тижня Міжнародне енергетичне агентство (МЕА).
У той час як попит на вугілля в Сполучених Штатах і ЄС планується рекордно знизитися на 20%, використання вугілля в країнах з економікою, що розвивається, «залишається дуже високим, збільшившись на 8% в Індії та на 5% у Китаї у 2023 році через зростання попиту на електроенергію та слабке виробництво гідроенергії», – йдеться в річному звіті МЕА про вугілля за 2023 рік.
Очікується, що попит на вугілля в Китаї впаде в наступному році і залишиться на плато до 2026 року, а глобальний попит скоротиться до 2026 року, «але за Китаєм буде останнє слово», зазначили в МЕА.