Президент Байден нещодавно оголосив про «тимчасову паузу в очікуванні дозволів на експорт скрапленого природного газу». Це оголошення з’явилося після новин про те, що у 2023 році США випередили Катар та Австралію та стали двома найбільшими експортерами СПГ у світі.
Це рішення викликало дискусію та підняло кілька ключових питань. Я обговорю причини паузи, можливі наслідки та наступні кроки.
Основною причиною паузи були занепокоєння зміною клімату. Природний газ, хоч і набагато чистіший за вугілля, все ж виділяє парникові гази при спалюванні. Адміністрація вважає, що розширення інфраструктури СПГ може заблокувати залежність від викопного палива та перешкодити прогресу до кліматичних цілей. Я маю іншу думку щодо цього, про що я розповідаю нижче.
Дехто також стверджував, що першочергові внутрішні потреби в природному газі мають бути перед його експортом. Пауза дозволяє Міністерству енергетики оцінити потенційний вплив збільшення експорту на внутрішні ціни та доступність енергії.
Але однією з важливих причин такого оголошення, нещодавно визнаного радником Білого дому з питань клімату Алі Заїді, було вирішення проблем молодих виборців, які зосереджені на кліматі. Ці виборці потрібні адміністрації восени, і є надія, що оголошення цієї паузи надихне їх голосувати за Байдена на виборах у листопаді. Зрештою, Байден пообіцяв скоротити забруднення клімату вдвічі до 2030 року, але нафтогазова промисловість продовжує бити рекорди виробництва під час його правління.
На даний момент у США є сім діючих LNG-терміналів, які розташовані переважно в Луїзіані та Техасі, і очікується, що в найближчі роки буде запущено ще п’ять. Дії президента Байдена не вплинуть на існуючі проекти. Однак це може спричинити затримки для близько дюжини незавершених або запланованих проектів СПГ, таких як значний проект Calcasieu Pass 2 уздовж узбережжя Мексиканської затоки Луїзіани. Цей проект, у разі реалізації, стане найбільшим експортним терміналом у Сполучених Штатах.
У довгостроковій перспективі ці затримки можуть вплинути на світові енергетичні ринки, що потенційно призведе до підвищення цін на природний газ у країнах, які покладаються на імпорт СПГ.
Оцінюються довгострокові економічні вигоди від розширення експорту ЗПГ. Дехто стверджує, що експорт газу створить робочі місця та підніме економіку, тоді як інші стверджують, що це може збільшити внутрішні витрати на енергоносії та зашкодити певним галузям.
Пауза розпалила політичну дискусію, і прихильники рішення похвалили його увагу до клімату та внутрішньої енергетичної безпеки. Водночас критики стверджують, що це пригнічує економічне зростання та підриває лідерство США на світовому енергетичному ринку.
Згідно з даними Статистичного огляду світової енергетики за 2023 рік, за останні 15 років у США спостерігалося найбільше зниження викидів в еквіваленті вуглекислого газу з усіх країн. Це відображає еквівалентні викиди вуглекислого газу від енергетики, технологічних викидів, метану та спалювання.
Найбільшою причиною цього падіння стало витіснення природним газом вугілля у виробництві електроенергії. У 2007 році на вугілля припадало понад 40% усієї виробленої електроенергії, а на природний газ – лише 20%. До 2022 року вугілля було значно витіснене природним газом. Частка вугілля впала до 20%, а частка природного газу зросла до 40%. Оскільки вугілля виробляє більш ніж удвічі більше вуглекислого газу на одиницю виробництва електроенергії, ніж природний газ, це призвело до значного зниження викидів вуглецю в США.
Відновлювані джерела енергії були другим за величиною фактором падіння вугілля, але природний газ дозволив перевести вугільні електростанції на паливо з меншими викидами. Цього б не сталося лише з відновлюваними джерелами енергії, принаймні не так швидко, як це сталося. Було б набагато складніше замінити велику електростанцію, що працює на вугіллі, на відновлювані джерела енергії з міркувань масштабу та надійності.
При цьому викиди вуглецю в США скоротилися на 879 мільйонів метричних тонн, або на 14%. Таким чином, природний газ може дозволити залежним від вугілля країнам скоротити викиди вуглецю набагато швидше, ніж це можна було б досягти за допомогою відновлюваних джерел енергії.
Індія та Китай продовжуватимуть використовувати відновлювані джерела енергії, але якщо ви очікуєте, що вони закриють вугільні електростанції та замінять їх сонячними, цього не станеться значною мірою. Однак вони могли б замінити вугільну енергію природним газом – якщо природний газ буде доступний.
Таким чином, потенційним непередбаченим наслідком цієї паузи може стати те, що країни будуть прив’язані до вугілля довше, ніж їм потрібно, і, отже, збільшення викидів вуглецю порівняно зі сценарієм, за яким ці країни використовують СПГ для витіснення вугілля.
Я хотів би зауважити, що критики стверджують, що якщо значна кількість метану витікає під час процесу виробництва та транспортування СПГ, економія вуглецю порівняно з вугіллям може бути втрачена. Це правда, але потребує витоків, які значно перевищують оцінки Агентства з охорони навколишнього середовища. Крім того, наведені вище розрахунки викидів зі Статистичного огляду включають оцінки відповідних неконтрольованих викидів метану від Міжнародного енергетичного агентства.
Міністерство енергетики всебічно розгляне потенційний вплив експорту СПГ і оновить свої методи аналізу. Очікується, що цей розгляд триватиме кілька місяців. Адміністрація запросила публічні коментарі щодо паузи та процесу перегляду DOE. Це гарантує, що зацікавлені сторони мають право голосу у формуванні майбутнього експорту СПГ.
Після розгляду Міністерством енергетики та врахування інформації громадськості адміністрація вирішить, чи скасувати паузу, запровадити постійні обмеження чи запровадити інші зміни в політиці, пов’язані з експортом СПГ.
Загалом, рішення президента Байдена призупинити роботу нових терміналів для експорту СПГ є складним питанням з різними економічними, екологічними та політичними міркуваннями. Найближчі місяці будуть вирішальними для розуміння всіх наслідків цього рішення та визначення майбутнього експорту СПГ у Сполучених Штатах.