Останніми місяцями світова торгівля вугіллям дійсно набрала темпів і тепер повністю повернулася до рівня до пандемії.
У січні-грудні 2023 року глобальне морське завантаження вугілля зросло на +6,0% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 1341,2 млн т (без каботажних перевезень), згідно з даними відстеження суден від AXS Marine.
Це значно перевищило 1 265,5 млн т, завантажених у січні-грудні 2022 року, 1 254,2 млн т у січні-грудні 2021 року та 1 196,5 млн т у січні-грудні 2020 року.
Це також трохи перевищило 1309,8 млн т, навантажених у січні-грудні 2019 року.
У січні-грудні 2023 року експорт з Індонезії зріс на +10,5% р/р до 496,0 млн т, а з Австралії – на +4,8% р/р до 344,9 млн т.
Експорт з Росії скоротився на -2,4% р/р до 184,0 млн т у 2023 році, із США зріс на +16,7% р/р до 86,6 млн т, з Південної Африки скоротився на -0,3% р/р до 60,4 млн т.
Поставки з Колумбії зросли на +2,0% р/р до 56,4 млн т у січні 2023 року, з Канади на +10,2% р/р до 50,2 млн т, а з Мозамбіку зросли на +14,6% до рекордних 23,7 млн т.
Морський імпорт вугілля до материкового Китаю зріс на +48,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 368,4 млн т у січні-грудні 2023 року.
Імпорт до Японії скоротився на -10,3% дпр до 160,5 млн т у січні-грудні 2023 року, до Південної Кореї на -4,4% дпр до 117,4 млн т, до Тайваню -4,3% дпр до 58,3 млн т, тоді як до Індії зріс на +6,9 % р/р до 240,8 млн т і до В’єтнаму +54,2% р/р до 47,4 млн т.
Зараз Європейський Союз є п’ятим найбільшим морським імпортером вугілля у світі після Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї.
У 2023 році на ЄС припадало 6,6% світових морських поставок вугілля.
Морський імпорт вугілля в ЄС у 2022 році зріс на +38,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 127,6 млн тонн внаслідок зниження імпорту газу з Росії, але тепер знову зменшився.
Насправді у 2023 році європейський морський імпорт різко скоротився на -30,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року до лише 88,8 млн тонн, що є найнижчим рівнем за останні роки після (постраждалого від COVID-19) 2020 року.
Це, по суті, повертає Європу до попередньої тенденції, коли вона поступово відмовлялася від вугілля як джерела енергії та прийняла природний газ і відновлювані джерела енергії.
Ми вже спостерігали зниження імпорту європейського вугілля на -32,9% р/р у 2020 році, на -18,3% р/р у 2019 році, на -7,6% р/р у 2018 році.
З точки зору джерел поставок Європа сильно залежала від Росії, але зараз це кардинально змінилося.
У 2021 році аж 44% морського імпорту вугілля в ЄС надходили з російських портів.
У 2023 році внаслідок війни в Україні ця частка знизилася до 4,3%, куди входять і казахи.
вугілля через російські порти.
У січні-грудні 2023 року імпорт вугілля до ЄС із російських портів скоротився на -83,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року до лише 3,9 млн тонн (знову враховуючи казахстанське вугілля).
Найважливішим постачальником до Європи у 2023 році були США, на які припадає 27,3% європейського імпорту.
У 2022 році обсяги з США зросли на +60,5% р/р до 26,0 млн т, але в 2023 році вони скоротилися на -7,0% р/р до 24,2 млн т.
Другим найбільшим постачальником до Європи є Австралія, на яку припадає 23,2% імпорту ЄС у 2023 році.
У 2022 році імпорт з Австралії зріс на +30,8% р/р до 20,9 млн т, але в 2023 році знизився на -1,8% р/р до 20,6 млн т. На третьому місці опинилася Колумбія з часткою 16,6%. У 2022 році обсяги зросли на +89,2% р/р до 15,9 млн т, але в 2023 році знизилися на -7,0% р/р до 14,8 млн т.
На четвертому місці опинилася Південна Африка з часткою 9,1% імпорту вугілля в Європу в 2023 році.
У 2022 році імпорт ЄС зріс на +676,4% р/р до 16,0 млн т, але в 2023 році впав на -49,5% р/р до 8,1 млн т.
У 2023 році на Індонезію припадало 5,4% імпорту вугілля в Європу.
Обсяги з Індонезії до ЄС зросли на +1148% р/р у 2022 році до 5,1 млн т, але знизилися на -5,2% р/р у 2023 р. до 4,8 млн т.
